четверг, 14 января 2016 г.

Онлайн-обговорення проблематики всеукраїнського круглого столу «Специфіка патріотичного виховання учнів у зоні проведення АТО»

Картинки по запросу патріотизм дітиКартинки по запросу патріотизм діти
  
Запрошуємо Вас до попереднього обговорення проблематики всеукраїнського круглого столу «Специфіка патріотичного виховання учнів у зоні проведення АТО», який відбудеться 27 січня 2016 року в м. Сватове.
Метою круглого столу є обговорення актуальних питань та визначення шляхів організації та здійснення патріотичного виховання у навчальних закладах Луганської області. Програмою заходу передбачено розгляд таких питань:
  • Що, на Ваш погляд, є патріотизм? Яким є Ваше бачення майбутнього країни та малої Батьківщини на найближчі десять років?
  • Запропонуйте шляхи досягнення вагомих результатів з патріотичного виховання дітей та молоді.
  • Які стереотипи вчительства гальмують процес оновлення підходів до патріотичного виховання дітей та молоді? Як подолати ці стереотипи?
  • Які виклики потрібно заздалегідь ураховувати в патріотичному вихованні дітей та молоді в зоні проведення АТО?


Пропонуємо Вам висловити Ваші пропозиції, думки та зауваження. Для цього залиште коментар, який міститиме відповідь на запропоновані для обговорення питання.

41 комментарий:

  1. Я братиму участь!

    ОтветитьУдалить
  2. Патріотизм - це любов до своєї країни, малої Батьківщини, до рідної вулиці, мами і тата, дітей, сусідів... Вважаю, що справжній патріотизм проявляється в щоденних корисних справах, а не в гучних промовах. Свою країну за десять років я бачу унітарною, сильною, заможною, щасливою. Щоб ця мрія стала реальністю, необхідно же сьогодні готувати підгрунтя: з самого народження дитини оточувати її любов"ю; зробити щасливе дитинство пріоритетом державної політики; виховувати дітей в дусі поваги до Батьківщини; на власному прикладі показувати молоді, як можна стати успішним на рідній землі; дбати про старше покоління.
    У нас все обов"язково вийде!

    ОтветитьУдалить
  3. Виховання патріотизму в зоні АТО - це дуже складний і довготривалий процес. Я знаю, що багато вчителів, на жаль, до сих пір думають, що ми і раніше виховували патріотів, але будьмо чесними самі з собою, не все так райдужно, як намагаємось всім показати. Тому самий головний виклик - це люди, це педагоги, бо тільки учитель, який має живе з вірою в Україну, в її щасливе майбутнє, може виховати справжніх патріотів!

    ОтветитьУдалить
  4. Патріотизм... Дуже багато людей помиляються, коли вважають, що патріотизм виявляється в носінні вишиванки або промовляння гасел. Так, треба носити вишиванку, так, треба говорити про свою любов до Батьківщини, але після того, як ти дійсно щось зробив для України. Патріотизм- це добре виконана роботи на своєму місці, патріотизм - це викинуте сміття у смітник, патріотизм- це допомога тим, хто її потребує, патріотизм - це наша мова, патріотизм - це святкування свят за нашими традиціями, патріотизм - це любов до своєї малої Батьківщини.

    ОтветитьУдалить
  5. Патріотизм - це , перш за все, любов до свого народу, до рідного краю, рідної країни , до моральних цінностей, традицій, звичаїв , культури свого народу, до державного устрою.Це бережливе ставлення до рідної природи.Але цю любов потрібно підкріплювати відповідними емоційно забарвленими діями на благо країни, а не просто виголошувати порожні гасла.Україну я бачу в майбутньому як правову, демократичну, соціальну державу.Єдиний спосіб досягти вагомих результатів у вихованні патріотизму у дітей -це змалку прищеплювати їм любов та повагу до батьків, рідних, до своєї малої Батьківщини на особистому прикладі.Дитина змалку повинна вбирати в себе культурну спадщину свого народу, пишатися історією, людьми, прагнула діяти на користь народу.Щоб подолати старі стереотипи щодо виховання патріотизму у дітей потрібно впроваджувати інноваційні технології та передовий педагогічний досвід у практику.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Шановні колеги ДНЗ "Сонечко" саме Ви є в нашому районі експериментальним майданчиком з національно-патріотичного виховання серед дошкільних навчальних закладів Білокуракинського району. Тому вся робота пов’язана з цим напрямком. Ваші досягнення ми кожного разу зустрічаємо на шпальтах районної газети "Життя Білокуракинщини", а деякі розробки направлені до ЛОІППО. Тож бажаємо Вам успіхів у подальшій роботі на благо нашого селища, району та держави.

      Удалить
    2. Дякуємо Вам за добрі слова та побажання .Будемо прикладати всіляких умінь, сил, знань у виховання підростаючого покоління.
      Колектив ДНЗ №1 "Сонечко"

      Удалить
  6. Патріотизм - це любов до своєї родини, до людей які живуть в твоїй країні, повага до традицій й бажання своєю працею приносити користь країні.

    ОтветитьУдалить
  7. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  8. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  9. Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Патріотизм - це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити. Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.
    Насправді,сказати, яким саме буде майбутнє нашого численного народу дуже важко. Легше сказати, яке майбутнє очікуєш,уявляєш, що хотілося б побачити через десять років. З упевненістю можу сказати те, що людина – головний творець свого майбутнього і майбутнього держави. І я сподіваюсь, що світле майбутнє очікує мою Україну, але найбільше мені хочеться бачити квітучим і чудовим свій рідний край, його високі кручі, стрункі потоки річок, розкішні гаї, сповнені солодким щебетанням пташок. Також Білокуракинщина така багата талановитими людьми, які завжди відрізнялися своєю працьовитістю. Я дуже хочу, щоб у майбутньому Білокуракинщина засяяла своєю красою і багатством, її мешканці на це, без сумніву заслуговують. Нехай буде заможним і багатим наш рідний край, адже його щедра земля славиться родючими чорноземами, ,а ми зможемо втілити в життя свої найзаповітніші мрії. Я бачу наше майбутнє саме таким. І сподіваюся на краще.

    ОтветитьУдалить
  10. Патріотизм, на мою думку, це не просто слова, загальні фрази, гучні висловлювання - це сутність життя сучасного українця, незалежно від того, де він проживає. Події останніх двох років ще раз довели, що українці - велика нація, яка піднялася, щоб захистити свою державу, свою незалежність. Ціна майбутньої перемоги надзвичайно висока: тисячі загиблих воїнів із усієї країни. Пам'ятаймо! Низько вклоняємось нашим захисникам! Віримо, що Україна буде єдиною, неподільною, з українським Донбасом і Кримом!Віримо, що викорінемо сепаратизм і майбутнє покоління будуть справжніми патріотами своєї України!

    ОтветитьУдалить
  11. Учителі, особливо Луганської і Донецької областей, мають бути патріотично налаштованими, оскільки тільки справжній патріот може виховати справжнього громадянина України! Ті, хто пропагує сепаратиські настрої, або тимчасово одягнули маску "патріота" (повірте, це видно неозброєним оком) не мають морального права працювати в освіті і навіть близько підходити до підростаючого покоління!!!

    ОтветитьУдалить
  12. Я думаю, патриот - это не тот, кто громко кричит о своей любви к Родине, а тот, кто каждый день добросовестно выполняет свои обязанности, с уважением и любовью относится к себе и окружающим. Такой человек не сможет не любить и свою страну, не уважать ее законы. Мы воспитываем патриотизм в наших детях, руководствуясь Законами Украины, Концепцией национально-патриотического воспитания. Это правильно. Так надо. Но достигнем результатов тогда, когда будем воспитывать патриотизм не потому, что "надо", а потому, что "по-другому не могу". И тогда наша страна будет самой миролюбивой и гостеприимной. Мы будем выращивать хлеб (так,чтоб на всю Европу!), строить хорошие дороги, добывать уголь, летать в космос.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Я з Вами повністю погоджуюсь. Кожного дня ми чуємо про те, що ми не патріоти. А ми все працюємо. Виховуємо дітей, діти вступають в українські ВУЗи, йдуть працювати в українські підприємства, народжують дітей в Україні... Так же хочетья сказати, що зростити справжнього патріота треба не тільки на яскравих прикладах минулого і війських діях на Донбасі Україні, а й на справжніх вчинках сучасних можновладців.

      Удалить
  13. Коноплянівська ЗОШ I-II ступенів Білокуракинської районної ради Луганської області22 января 2016 г. в 11:38

    1-2 Патріотизм - стала риса менталітету людини, проява її духовної сутності. Не існує патріотизму як окремої риси, яку можливо сформувати особливими, специфічними педагогічними підходами. Споживач матеріальних благ, безжальний "боєць матеріального фронту", навіть високоосвічений, успішний і статусний, апріорі не патріот. А вся освіта орієнтує учня саме на такий успіх під різними гучними гаслами: "самореалізація", "успіх", "життєва компетенція"...Коли постійно доводиш власну перевагу над іншими - то який там патріотизм! Ми не вчимо поступатися своїми інтересами, віддавати, допомогати слабшому, не демонструючи власних переваг, задовольнятися тим, що маємо, і розуміти тих, кому набагато гірше, працювати там, де ти потрібен, вчитися не для подальшого зиску або престижу, а для власного духовного розвитку, поважати людей не за кількість різноманітних здобутків, а за кількість людських вчинків, відчувати самоповагу нарешті. А жаль. На наш погляд, єдиний шлях виховання людини, якій не треба пояснювати взагалі, що то таке патріотизм, - це гуманізація освіти.
    Майбутнє малої нашої батьківщини – невеличкого російськомовного села Коноплянівки – пов’язуємо з унітарною і демократичною країною, де поважатимуть закони і права громадян незалежно від їхньої національності, релігії, культурних уподобань, знайдуть досить політичної волі для припинення війни. Сподіваємось, що наша країна в найближче десятиліття повернеться до неухильного виконання основного закону – Конституції України, самоствердиться як рівноправний член міжнародної спільноти, переживе суспільно-культурне піднесення.
    3. Самий сталий стереотип вчительства щодо патріотичного виховання - це захоплення зовнішніми атрибутами і штучне виділення його як окремого напрямку виховання, про що ми говорили вище. Весь зміст навчально-виховного процесу, шкільних дисциплін ( принаймні гуманітарного напряму) дають вчителю широкі можливості, якщо вчитель має достатній рівень творчого потенціалу і самосвідомості.

    4. Неодмінно треба урахувати такі виклики як підвищена соціальна агресія і зайва політизація, інформаційна війна, відсутність позитивних прикладів для наслідування в повсякденному житті. Відповідно як противагу треба формувати позитивний настрій учнів, довіру до вчителя, щирість і відвертість у стосунках, формувати образ майбутнього результату як зону ймовірного, соціальний оптимізм.

    ОтветитьУдалить
  14. 1) Патріотизм – глибоке почуття
    любові до своєї Батьківщини,
    готовність служити їй та
    захищати. Яким ми бачимо майбутнє
    України через 10 років? Можна
    довго міркувати над цим
    питанням, але все-таки ми виримо в
    краще. Дуже хочеться бачити
    свою країну економічно,
    політично, культурно і духовно
    розвиненою державою, яка
    зможе відстоювати свої права,
    бути взірцем для наших сусідів та
    й інших країн світу загалом. Нам
    усім потрібно докласти до цього
    чимало зусиль, не бути
    байдужими, розвиватися самому,
    тим самим розвиваючи свою
    країну. Перш за все, ми
    сподіваємось, що через десять
    років навіть і згадки не буде про
    війну та запанує довгоочікуваний
    мир на нашій землі. Україною
    будуть керувати небайдужі до
    свого народу люди, у яких слова
    будуть підкріплюватися
    реальними діями для
    забезпечення добробуту та
    злагоди у кожній українській
    родині. Дуже хочеться вірити, що
    Україна буде вільною та
    демократичною, де голос
    кожного громадянина буде
    почутим. Хочеться, щоб родючі
    землі давали гарний урожай,
    розвивалась промисловість,
    медицина, освіта та наука. Для
    цього потрібно повністю
    реформувати країну, але
    починати потрібно з себе. Це все
    у наших руках. І саме наше
    покоління повинно
    потурбуватися про те, щоб
    Україна відновила свій статус
    однієї з найрозвиненіших країн
    Європи та світу, а для цього
    треба працювати і ще раз
    працювати.
    Українці - патріоти своєї держави
    навіть тоді, коли вони мешкають
    за її кордонами. Ніщо так не
    об'єднує людей, як важкі часи
    для держави, нація від цього
    стане тільки сильнішою.
    (колектив молодих педагогів
    Павлівської ЗОШ I-III ступенів
    Білокуракинського району)

    ОтветитьУдалить
  15. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  16. 2) Ми пропонуємо такі шляхи
    досягнення вагомих результатів
    в патріотичному вихованні дітей
    та молоді:
    1. Єдність навчання та виховання
    (такі предмети, як
    правознавство, історія України,
    українська література та мова,
    захист Вітчизни відіграють
    важливу роль у вихованні
    патріота й громадянина,
    розвивають почуття гордості за
    Батьківщину). Отже, саме цим
    навчальним предметам треба
    приділяти найбільшу увагу.
    2.Наводити приклади
    патріотизму на уроках різних
    предметів. Наприклад, на уроках
    математематики задавати
    задачі, які мають певне
    відношення до нашої країни,
    задавати творчі завдання такого
    ж змісту.
    Виховувати в учнів повагу до
    родини, свого народу, почуття
    патріотизму, прищеплювати
    любов до Батьківщини, бажання
    захищати її різними формами та
    методами (місячники військово-
    патріотичного виховання, декади
    правових знань, Вахти пам’яті,
    уроки мужності, військово-
    спортивні змагання, виховні
    години та спілкування з
    ветеранами війни,
    волонтерський рух, співпраця з
    батьками у вихованні
    майбутнього покоління патріотів
    нашої держави).
    (колектив молодих педагогів
    Павлівської ЗОШ I-III ступенів
    Білокуракинського району)

    ОтветитьУдалить
  17. Якщо ми переглянемо сотні тисяч книг і історії України, літописів , то ми зрозуміємо , що патріотизм був завжди у нашого народу. Згадаймо давні часи, середні віки, новітній час – українці терпіли гніт інших народів, але поряд з цим боролися, і БОРОЛИСЯ за рідну землю, за її цілісність та добробут. Великі мужі нашого минулого - Б.Хмельницький, І.Мазепа, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Петро Могила,Г.С.Сковрода, М.С.Грушевський ті багато інших працювали, творили, воювали за Україну. Тому дуже боляче чути , що ми –сини та дочки України не маємо патріотизму. Маємо, але він у всіх проявляється по-різному: хтось працює не жаліючи себе, оточуючих на благо держави, хтось кричить, що він патріот, хтось хоче «гору» перевернути і змінити , але не може- але всі патріоти.
    Патріотизм –це почуття про яке не потрібно кричати, що патріот -це видно через слова, роботу, допомогу, відпочинок, сім’ю. Він починається з народження , з любові до мами, тата, рідного дому та вулиці. Школа, кожен урок, кожен учитель, незважаючи на предмет, завжди виховує словами , прикладом патріотизм у підростаючого покоління. Напевне немає жодного педагога чи вихователя, що не згадував би про Рідну землю, Батьківщину – ось він в цьому і є ПАТРІОТИЗМ.
    На мою думку загадувати як ми будемо жити, складно. Ми творці свого життя, а отже і держави. Як сказав П.Тичина – «Забудеш рідний край — твоє всохне коріння.». Коріння нашої України міцне, адже ми – народ –сильний, вольовий і дужий і такою буде наша держава!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Дуже влучно сказали Ольго Михайлівно! Для нас поняття патріотичзу в крові. Так розпорядився Господь Бог та доля, що кожне покоління українців бореться за свою незалежність і місце під сонцем. Таким чином ми ще раз підкреслюємо, що Україна - це "рай" на планеті "Земля".

      Удалить
  18. Патріотизм. Купуйте, не дорого. Віддамо за пів ціни.
    Що ж воно таке, отой патріотизм? Способу застосування на етикетці не зазначено. Тому хто як може, той так і використовує. Хтось бігає з прапорами по вулицях міста, мітингує, і викрикує різні гасла. Хтось пише вірші "у шухляду". Хтось кожен день носить вишиванку. Здається, ми просто заплуталися у визначеннях отого модного слова.
    Насправді ж, патріотів своєї держави, своєї ідеї, своєї малої Батьківщини, ми навряд чи побачимо кожного дня на вулицях з прапорами, одягнених у суто українське вбрання і голосно співаючих українських народних пісень. Їм не вистачає часу для отих речей. Одні з них мужньо захищають кордони України, інші перебувають у волонтерських загонах, хтось там, у школах, прививає національну свідомість дітям. Вони є скрізь, у будь-якій сфері. Адже патріот - це людина, яка перш за все діє.
    Патріотизм — це не спосіб самовираження, скільки б не кричати про любов до Вітчизни і скільки б знаків оклику не ставити в кінці кожного крику. Патріотизм — це стан душі, спосіб мислення і світобачення, це конкретне життя у конкретних обставинах, коли людина відчуває, що вона — у Вітчизні, а Вітчизна — у ній, і вони — нерозривні.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Так, дійсно Альона Сергіївна, патріотизм - це стан душі. Патріотизм це серце кожної людини, а без серця жити не можна. Можна зі штучним, та це вже не рідне. Так і патріотизм. Коли будеш жити в іншій країні, то поважатимеш її народ, звичаї, культури, але полюбити не зможеш.

      Удалить
  19. Патріотизм – це любов до Батьківщини, рідного краю. Повага і знання історії, культури, мови , дотримання законів і звичаїв своєї країни. Почуття гідності і самоповаги за громадянську належність до України. Щоденна сумлінна праця, навчання, служіння, щоб словом і ділом сприяти розвитку Батьківщини. Готовність захищати свою сім’ю, рідний край, свій народ і країну.
    Змістом найближчих 10 років стануть зусилля українців по: продовженню боротьби з терористами і захисту мирного населення в зоні АТО; нарощуванню військової міці країни для захисту від зовнішніх посягань; здобуття міжнародної підтримки і дієвих санкцій проти агресії; відновленню повернених Донбасу і Криму; продовженню євроінтеграції; здійсненню реформ в країні; неухильній допомозі переселенцям і учасникам АТО; вшануванню подвигу захисників і збереженню пам’яті про патріотів сучасності.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Шановні колеги з Білокуракинської ЗОШ №1 саме ви своєю постійною працею підтвержуєте цю любов і повагу до держави у своїх вихованцях. Вони такі молодці, справжні творці майбутнього України. Ми пишаємося Вами і нашими дітьми. Наша спільна робота - це приклад патріотичного виховання молодого покоління.

      Удалить
  20. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  21. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  22. Про патріотизм говорять багато, часто, з великою наполегливістю та показним перебільшенням. Інколи це рядки з енциклопедій та словників, вислови великих митців та поетів, та найчастіше це банальні фрази, що схожі на лозунги та популістські заяви, які легко сприймаються народом, незадоволеним життям. Сьогодні образливо звучить звинувачення, що освіта прикладає лиш показні зусилля щодо виховання для суспільства патріотично налаштованої особистості. Наспрвді ж історія показує, що саме молодь є рушійною силою всіх революцій, не виключення і наша сучасність. Проблемним є те, що справжній патріотизм, який виховується у підростаючого покоління, розбивається об тяжку реальність, що зветься корупцією, бюрократією, "справжньою" демократією, правовою "захищеністю", а зараз війною та її наслідками. Та все ж таки ми, мабуть, найбільш терплячий народ, бо знищували його морально і фізично не одне століття, а ми працюємо, дбаємо про рідний край, шануємо мову, своїх рідних, захищаємо свої кордони в надії, що з’явиться справжній патріот, якому під силу мудро та міцно об’єднати український народ у справді соборну Україну.
    Що чекає нас у мабутньому складно передбачити, але важко заперечити слова Яреми Гояна :"Ми, українці,- нація, яка споконвіку прагне багато знати, а це утверджує віру, що вічно будемо на цій землі".

    ОтветитьУдалить

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Так, дійсно пані Олено, ми все робимо, щоб наша держава стала кращою. І не обов’язково вона повинна бути європейсьткою, хай вона буде просто українською, але вільною в своїх думках, поглядах, починаннях.

      Удалить
  23. Важко щось нове вкласти в поняття "патріотизм" окрім любові та шани до рідної землі, Батьківщини та доброго ставлення до оточуючих тебе людей. Важко і робити це не потрібно. Цим треба просто жити. Я згожен з попереднім коментарем - Ольгою. Не треба про це кричати, треба просто виконувати свою справу на благо своєї Батьківщини.
    Хочеться спитати в людей, які говорять, що люди Донбасу не патріоти своєї країни, чим вони доводять таке твердження. Якщо ми не вигукуємо "Слава Україні!" то це зовсім нічого не означає, ми її славімо в своєму серці і своїми справами.
    За останні два роки у нас вже велике перебільшення такого роду "балаканині". Ми більне говоримо, а ніж робимо. Сьогодні потрібно робити просто ненав’зливі маленькі акценти на патріотичне виховання.
    Що стосується педагогічних стереотипів щодо патріотичного виховання, то на території нашого району їх не спостерігається. Відділ освіти, районний методичний кабінет спільно з адміністрацією закладів освіти постійно веде системну роботу з цього питання. Завдання і напрямки роботи розробляються відповідно до вимог сьогодення. Таким чином педагогічній спільноті Білокуракинщини ніколи вдаватися в стереотипи, вони кожної секунди своєю справою підтверджують свою любов і повагу до нашої держави.
    І якщо це так зараз актуально, то "СЛАВА УКРАЇНІ!".

    ОтветитьУдалить
  24. Марківський районний методичний кабінет25 января 2016 г. в 04:15

    Сьогодні слово"патріот" кожний розуміє по-своєму. Та як би там не було, школа покликана, передусім, стати осередком виховання справжньої відданості та любові до своєї України, малої Батьківщини, родини, людей. Для того, щоб виховати справжнього патріота, треба, насамперед, самому бути свідомим громадянином своєї країни. Участь дітей та педагогів у різноманітних патріотичних заходах(акціях, конкурсах, експедиціях тощо), які зараз широко пропонуються та анонсуються, не може бути формальною. Ми впевнені, що наше вчительство та вихованці діють тільки за покликом серця та власним бажанням.І не треба зайвий раз нагадувати про "високе", краще своїм прикладом, словом, діями та вчинками довести свою причетність до долі рідної країни.
    Освітяни Марківщини виховують справжніх патріотів своїми справами і способом життя. Марківчанам є ким пишатися, наші діти виховуються на справжніх прикладах героїзму воїнів-односельців.
    СЛАВА УКРАЇНІ!
    Марківський районний методичний кабінет

    ОтветитьУдалить
  25. Що, на Ваш погляд, є патріотизм?
    Запропонуйте Ваше бачення майбутнього країни та малої Батьківщини на найближчі десять років.

    На мою думку, патріотизм має дві форми його виявлення: активну і пасивну. Пасивна форма - це пуста балаканина, що зводиться до трьох слів: люблю, ціную, поважаю. Це так званий інертний стан, який, тим не менше, формує підвалини національної свідомості і готує грунт для активної форми. А що ж таке активний патріотизм? Це, перш за все, конкретні рішучі дії, спрямовані змінити країну у кращий бік; це вже не просто пафосні заяви на зразок "Я - українець" або "Я люблю Батьківщину", а підтвердження цих висловлювань діями або, принаймні, бажанням діяти; це висування конкретних цілей і можливих шляхів їх досягнення. Справжній патріотизм полягає в тому, щоб не говорити про любов до рідного краю, а працювати і жити задля його процвітання, примножуючи набуте. На кожному кроці кричати про свій патріотизм – у сто разів легшее; бути дієвим патріотом – у сто разів важче , але і у сто разів корисніше для України.
    Майбутнє України я бачу таким. Закінчиться пора, коли треба доводити кожному загарбнику, що вона сильна, самобутня держава і має право існувати та розвиватися, а українці пишатимуться нею не лише на словах. Вони поважатимуть закони, історію та культуру свого народу. Кожен українець почуватиметься захищеним і впевненим у своєму завтрашньому дні. Люди не боятимуться звертатися до лікарень, адже там працюватимуть висококваліфіковані спеціалісти, які радо і чесно допомагатимуть пацієнтам, не очікуючи додаткової «подяки». Батьки віддаватимуть своїх дітей до державних шкіл з впевненістю, що вони отримають там якісну, сучасну освіту. Крім того, українці будуть заможними людьми і зможуть вільно подорожувати світом.
    В Україні буде сильна армія. А найголовніше – в Україні буде мир. Україна зможе підвестися з колін, припинити кровопролиття свого народу і не допустити розірвання її на шматки. Вона не має іншого шляху, адже робила це завжди і зробить це знов.
    О.М.Сокирко, вчитель СШ № 10 м. Рубіжного

    ОтветитьУдалить
  26. Міський методичний кабінет Рубіжанської міської ради

    Патріотичне виховання буде зі стійким позитивним результатом, якщо патріотизм буде дієвим: коли кожен громадянин держави (незалежно від посади і місця роботи)стає учасником динамічних інтегративних процесів (пробудження громадянських ініціатив, участь у проектах, волонтерська діяльність).Педагоги,як завжди,знаходяться в авангарді суспільного життя і любов до своєї держави підтверджують не словом, а ділом.Тільки так можна виховати нове покоління справжніх українців-патріотів.

    ОтветитьУдалить
  27. Писарівська ЗОШ I-II ступенів
    1. Патріотизм-любов до своєї батьківщини, свого народу, рідного краю, народ, яким рухає це почуття, піднімається на національно-визвольну боротьбу, перемагає загарбників, піднімається проти провладної верхівки, яка проводить антинародну політику; особиста якість громадянина держави; моральні цінності, переконання, повага до історичного минулого та культурних цінностей , які утвердилися в свідомості та почуттях.
    Єдина Україна - самодостатня європейська держава, яка займає належне місце на міжнародній арені, має повну самостійність у внутрішній та зовнішній політиці. Держава має хорошу економічну основу, дбає про зростання добробуту її громадян. Працююча людина може задовольнити більшість матеріально-побутових, культурно-освітніх та інших проблем. Держава не економить на своїх громадянах, на дітях.
    Члени громади роблять все, щоб населений пункт процвітав, а держава сприяє цьому.
    Але все це може залишитися мрією…
    2. В умовах суспільно-політичних реалій необхідно формувати патріотизм як базову якість особистості. Для цього необхідно:
    2.1. Виховувати повагу до державних символів.
    2.2. Піднести на новий щабель вивчення української мови, її популяризацію.
    2.3. Вивчення і популяризація історії України
    2.4. Посилення туристсько-краєзнавчої роботи, а саме, організацій екскурсій учнів шкіл в усі куточки України(Захід, Північ, Південь, Слобожанщина) з метою знайомства з історичними місцями та пам’ятками історії по всій Україні, з місцевими звичаями, традиціями, життям того чи іншого регіону, з метою глибшого вивчення історично-культурної спадщини українського народу. 4. Залучення батьків та громадськості до проведення шкільних патріотичних заходів, проводити такі заходи для жителів громади, як загальноміські чи загально сільські.
    2.5. Ширше залучення учнів до військово-патріотичних заходів, участь в цих заходах учасників АТО, подій на Майдані.
    2.6. Постійне використання в виховній роботі ідеї єдності і неподільності України, ідеї «Схід і Захід разом!». Встановлення дружніх зв’язків між школами з різних регіонів України
    ( Буковина, Поділля , Галичина, Волинь і т.п.).
    2.7. Забезпечення знання власного родоводу кожним учнем, володіння інформацією про участь членів родини в історичних подіях 19-21 століть.
    2.8. Вивчення історії школи, села, розширення, осучаснення експозицій шкільних музеїв, широке використання у роботі з патріотичного виховання музейної педагогіки.
    2.9. Виховання на позитивних прикладах, досягненнях, а не проблемах.
    3.
    1. Вчителі, які народились і здобули освіту в СРСР мають і «радянські» трактування тих чи інших історичних подій, оцінки діяльності історичних діячів. Питаннями історії займалися лише вчителі історії, бо вони раніше не були актуальними для всього суспільства. Тому їм важко сприймати ці реалії, робити переосмислення оцінок тих чи інших історичних подій.
    2. Боязнь приходу представників різних радикальних угрупувань, партій, окремих особистостей в наш регіон, з якими вони пов’язують можливість проведення радикальних заходів стосовно мислячих відмінно від них, існування різних міфів і слухів з цього приводу посилює підґрунтя для страху.
    3. Сумніви в правильності дій нинішньої влади, її деякі прорахунки, помилки дають підставу для невпевненості в завтрашньому дні .
    4. Загальне погіршення життя , пов’язане з воєнними діями на території області, не дає впевненості в найближчому майбутньому.
    Подолати ці стереотипи можна лише шляхом досягнення позитивних змін в соціально-економічному житті суспільства,проведенням належної роз’яснювальної роботи.

    ОтветитьУдалить
  28. Які виклики потрібно заздалегідь ураховувати в патріотичному вихованні дітей та молоді в зоні проведення АТО

    Для того,щоб мати вірне судження за поставленим питанням,по-перше з’ясуємо,що ж таке патріотизм.
    Звернемося до означення поняття,наданого Вікіпедією:
    «Патріотизм (грец. πατριώτης — патріот) — сукупність емоційної прив'язаності до Батьківщини, яка визначає особу як громадянина. Містить кілька етнічних, культурних, політичних та історичних аспектів. Включає в себе кілька понять тісно пов'язаних з націоналізмом.
    Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.
    Історичне джерело патріотизму — це формування прив'язаності до релігії в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури.
    Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями та тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.
    Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів батьківщини. У конкретно-історичному розгляді, з'явившись внаслідок розвитку людського суспільства, соціально-моральне, у своїй основі, патріотичне почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.»
    На мою думку, патріотизм - це , перш за все, любов до свого народу, до рідного краю, рідної країни , до моральних цінностей, традицій, звичаїв , культури свого народу, до державного устрою. Потрібно у кожного виховати бережливе ставлення до рідної природи.
    Для того,щоб досягти вагомих результатів у вихованні патріотизму у дітей, треба ще змалку прищеплювати їм любов та повагу до батьків, рідних, до своєї малої Батьківщини на особистому прикладі. Дитина повинна вбирати в себе культурну спадщину свого народу, пишатися історією, людьми, прагнути діяти на користь державі. Тому самий головний виклик - це люди, це вчитель, бо якщо він живе з вірою в Україну, в її щасливе майбутнє, він зможе виховувати справжніх патріотів та громадян своєї Батьківщини.
    В процесі виховання дитини потрібно урахувати такі виклики як підвищена соціальна агресія і зайва політизація, інформаційна війна, відсутність позитивних прикладів для наслідування в повсякденному житті. Відповідно як противагу треба формувати позитивний настрій учнів, довіру до вчителя, щирість і відвертість у стосунках, формувати образ майбутнього результату як зону ймовірного, соціального оптимізму.
    Щоб подолати старі стереотипи щодо виховання патріотизму у дітей потрібно впроваджувати інноваційні технології та передовий педагогічний досвід у повсякденну практику вчителя.
    вчитель СШ №10 Авєркіна С.А. (м. Рубіжне)

    ОтветитьУдалить
  29. «Схід і Захід – разом»
    (з досвіду роботи з патріотичного виховання в ДНЗ «Сєвєродонецьке ВПУ»)

    Виконуючи завдання щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, ДНЗ «Сєвєродонецьке ВПУ» крім традиційних виховних заходів впровадило проект «Схід і Захід – разом».
    Завдання проекту:
    - формування у молоді патріотичної свідомості, відповідальності за долю всієї країни;
    - подолання застарілих упереджень щодо різних регіонів України;
    - створення кращих умов для розширення знань про рідну країну;
    - корисна організація дозвілля студентів (в тому рахунку - вимушених переселенців) через залучення до реалізації проекту;
    - спільне проведення заходів програми з відділом молоді та спорту міськради.

    В ході проекту учні училища готують презентації різних областей України, проводять відеомости з колективами їх профтехучилищ, встановлюють особисті контакти в соціальних мережах.
    Під керівництвом директора ВПУ, голови обласної Асоціації працівників профтехосвіти, депутата міської ради Юрія Кіндратовича Кузьмінова були укладені договори про співпрацю та заплановано обмін делегаціями.
    Вже заключили договори з Міжрегіональним ВПУ автомобільного транспорту та будівництва м. Львова, ДПТНЗ «Вінницьке ВПУ сфери послуг», ВПУ №25 м. Хмельницький.
    І ось вже відбулася перша поїздка представників училища - до Львова.
    У цій подорожі на інший кінець України брали участь представники учнівського колективу: президент та члени Євроклубу Керували групою заступник директора ВПУ Лілія Михайлівна Мішина та головний спеціаліст відділу у справах молоді та спорту міської ради Світлана Миколаївна Попова. Про зустрічі у Львові. екскурсії по цьому чудовому місту і його околицях, знайомство зі спорідненим Міжрегіональним вищим професійним училищем автотранспорту та будівництва, вони розкажуть на найближчому засіданні Євроклубу. А перші враження можна передати коротко: побували ніби у Різдвяній казці!
    Посланці Сєвєродонецька багато дізналися, чимало розповіли самі, блиснули своїми артистичними талантами, познайомилися з народними традиціями Західної України. Прийом гостей був дуже теплим, а дружнє спілкування з викладачами та учнями Міжрегіонального ВПУ, спільні прогулянки і поїздки ще більше зміцнили зв'язки між Луганщиною та Львівщиною. Молодь та її наставники з Сєвєродонецького ВПУ показали в цьому чудовий приклад.
    Заступник директора з ВР Склярова Т. Д. (м. Сєвєродонецьк)

    ОтветитьУдалить
  30. Погоджуюсь з колегами стосовно сутності поняття "патріотизм". Щодо питання про стереотипи вчительства сходу, мені здається вони мало чим відрізняються від стереотипів інших регіонів і не тільки вчительства.
    1. Педагоги не знімають з себе відповідальності щодо виховання майбутніх громадян-патріотів. Так цей процес має бути науковим, педагогічно-керованим, але чи не завеликі надії у патріотичному вихованні суспільство покладає сьогодні на вчительство сходу, звинувачуючи їх при цьому ще й у сеператистських настроях? Сьогодні патріотичне виховання - справа загальнодержавного масштабу, органів державної влади, соціальних інститутів, громади, а головне батьків.
    2. Усім здаєься, мабуть окрім педагогів, чим більше заходів ми проведемо та залучимо до них дітей та молодь тим більш результативнішим буде процес патріотичного виховання. Думаю принцип чим більше тим краще тут не спрацьовує. Мова йде про заходи участь у яких ставить учасників в ситуацю емоційного переживання, створює умови для осмислення сьогодення та майбутнього, адже нам є чим пишатися і є сторінки за які соромно. Тож увага сьогодні має бути спрямована на підготовку змістовних заходів, а при такій рекомендованій кількості, це зробити досить важко.
    3. У чому специфіка патріотичного виховання учнів у східному регіоні? Вона у тому, що діти пережили війну, вони бачили смерть і чули постріли, суперечки, звинувачення, безкінченні переїзди і живуть надією про повернення, до речі це стосується і педагогів.
    А як думаєте ви?

    ОтветитьУдалить
  31. 27.01.2016 р. був учасником засідання круглого столу з питань патріотичного виховання в м.Сватове. Дуже вдячний організаторам за проведення такого заходу. Були створені всі умови для плідної роботи: від початку та до його завершення. Все настільки пройняло духом сватівської гостинності, що настрій на роботу був на 100% позитиві. Після такої зустрічі і ближче познайомившись із напрацюваннями колег зі Сватівщини освітяни Білокуракинщини будуть працювати же з більшим "запалом".
    Під час і після круглого столу переглянув свою думку стосовно роботи педагогів щодо патріотичного виховання і вловив себе на думці, що стереотипи ще залишилися. Та вони є не лище в освітян (це було видно під час засідання з виступів інших громадських організацій). Вони заключалися в тому, що винні всі (в плані патріотичного виховання) окрім самого себе.
    Для подолання так званих стереотипів є простий рецепт. Його назвав професор І.Бех. Кожен повинен у своєму серці зберігати 6 складових патріотизму:
    1. Любов до народу, Батьківщини, держави.
    2. Діяльнісна відданість Батьківщині, народу.
    3. Сумлінно значуща цілеспрямованість.
    4. Моральна стійність.
    5. Готовність до самопожертви.
    6. Наявність почуття власної гідності (самоповаги, яка відстоюється).

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Дякую за нашу плідну роботу та за Ваш відгук на блозі. Рада, що запропоновані виступи були корисні.

      Удалить
    2. Пані Ольго, окрема подяка Вам та пану Беху І.Д. Виявляється, що питання партіотизму ми не розкриємо ніколи. Це все мабуть тому, що ми всі такі різні, різна ментальність та цілі в житті. А ше, як сказав Іван Дмитрович, у нас (жителів Донбасу) слабо розвинуте почуття власної гідності.

      Удалить
    3. Дякую. Я думаю, час шукати не лише відмінності, а й те, що нас поєднує. Вічні цінності, які актуальні та спільні для будь якого куточку нашої України. Сподіваюсь, у вчителів з'явиться можливість більше подорожувати країною, світом. Через безпосереднє спілкування краще пізнавати себе, культуру, традиції, набувати новий досвід та ділитися своїми надбаннями. У попередніх коментарях, я читала враження колег від подорожі до Львова. Багато позитивних емоцій, нових ідей виникає під час такого спілкування.

      Удалить